Сам Джон Едгар Гувер дав відповідний наказ
Через рік після смерті американського письменника Нормана Мейлера газета Washington Post опублікувала зміст секретних документів ФБР, які свідчать про те, що американська спецслужба стежила за Мейлером протягом 15 років.
У 2007 році Washington Post звернулася до Федерального бюро розслідувань з проханням зняти гриф секретності з документів на підставі закону про свободу інформації. Бюро розсекретило 165 сторінок зі 171-сторінкового досьє.
Влітку 1962 року директор ФБР Джон Едгар Гувер, переглядаючи свіжий номер Washington Post, звернув увагу на замітку, в якій йшлося про матеріал Нормана Мейлера в журналі Esquire. У цій статті Мейлер критикував тогочасну першу леді США Жаклін Кеннеді, зокрема, за те, що вона надто тихо говорить. Директор ФБР розпорядився, щоб йому принесли довідку на письменника.
Після цього протягом 15 років агенти ФБР уважно спостерігали за життям Нормана Мейлера: допитували його друзів, фіксували виступи письменницька на конференціях і антивоєнних мітингах, досліджували зміст його романів на предмет будь-яких "антиамериканських" ідей. У справі є навіть список тих, кому Мейлер розсилав різдвяні листівки.
У довідці від 29 червня 1962 року зазначається, що письменник вважає ФБР "секретною поліцейською організацією", яку слід розпустити.
До справи також додано заяву журналіста Луїса Буденца про те, що Мейлер був "прихованим комуністом", хоч сам Буденц був не тільки членом компартії США, але й агентом радянської розвідки; в 1945 році він, однак, прийшов до ФБР і про все розповів.
Інші джерела Федерального бюро розслідувань не підтверджували інформацію Буденца, але вона, тим не менш, стала приводом для того, щоб підозрювати Нормана Мейлера в "підривній діяльності".
Письменник відповідав ФБР взаємністю. Так, 1963 року він заявив, що бюро завдало Сполученим Штатам збиток більший, ніж комуністична партія. У тому ж році він назвав Едгара Гувера "найгіршою знаменитістю Америки".
Стежачи за Норманом Мейлером, федерали вдавалися до різноманітних оперативних хитрощів. Один агент зателефонував батькові письменника та представився другом його сина; інший постукав у двері квартири Номана і сказав, що розшукує родину, яка мешкала там у 1950-х роках; третій видав себе за посильного – йому треба було перевірити, чи Мейлер повернувся з Європи, де він виступав з лекціями.
Джон Едгар Гувер помер у 1972 році, але стеження за Норманом Мейлером тривало. Як повідомлялося в одному з донесень за 1973 рік, Мейлер написав книгу про Мерилін Монро, де розкритикував ФБР, звинувативши їх у тому, що вони допомогли приховати від громадськості обставини смерті акторки в 1962 році.
У той же час ходили чутки про те, що Мерилін Монро була коханкою Джона та Роберта Кеннеді. У момент її смерті Роберт Кеннеді був міністром юстиції США, якому підпорядковується ФБР.
Цікаво що у документі від 1973 року, який міститься в досьє на Нормана Мейлера, сказано: чутки про зв'язок між Робертом Кеннеді і Мерилін Монро не підтвердилися.
Найвідоміший свій роман, "Голі і мертві", письменник написав у віці 25 років. Книжку вважають одним з найкращих творів про Другу світову війну. У 1979 за роман "Пісня ката" Норман Мейлер отримав Пулітцерівську премію. Він є автором біографій Мерилін Монро, Пікассо, Лі Гарві Освальда.
