Головний читач – апостол Петро, який "сидить із ключами й чекає на кожного з нас"
72-річний кінорежисер Юрій Іллєнко у столичній книгарні "Є" презентував тритомник своїх спогадів "Доповідна апостолові Петру".
Режисер розповів: "Мені часто казали: "Пиши! Тобі є що розповісти". Виросло покоління, яке нічого не знає про український кінематограф. Одні "Тіні забутих предків" мають 150 номінацій. Навіть у Тарантіно стільки нагород не було."
Іллєнко ставить на стіл три томи книжки. Садовить біля себе дружину – акторку Людмилу Єфімову. У кількох розділах він розповідає про сім’ю: "Коли дружина була в кадрі, за сином Павлом доглядав я. Садовив його на коліна, кричав: "Увага, приготуватися, мотор!". Коли гукав "Стоп!", до Павла підбігала мати. "Стоп" – перше слово, яке він навчився вимовляти. Якось гукаю: "Мотор!", а син моїм голосом у відповідь: "Стоп". То він хотів, щоб підійшла мама."
У трилогії Іллєнко окремо розповів про перерви між зйомками: "1990-го зняв "Лебедине озера. Зона", а через 11 років – "Молитву за гетьмана Мазепу". Стільки часу без роботи для режисера – це страшно", – бідкається Юрій Іллєнко.
"Переживав, чи будуть мене читати, – стенає плечима режисер. – Але заспокоївся, бо один читач уже був – апостол Петро, який сидить із ключами й чекає на кожного з нас. Коли закінчив, дав прочитати поету Іванові Драчу, йому сподобалося.
За матеріалами gazeta.ua
