Назву фільму було б доречніше перекласти як "Квант утіхи
Днями Джеймс Бонд у 22-е вийшов на широкі екрани. Цифра, погодьтесь, вражаюча, небагатьом кіносеріалам вдається з таким успіхом писати власну історію. І якщо для агента 007 шпигунство поступово перетворюється на рутинну роботу, то для Деніела Крейга все це ще не стало такою буденністю. "Квант милосердя" став другим фільмом, де актору довірили роль Бонда… Джеймса Бонда, допомагає йому українка Ольга Куриленко. Чимала заслуга в такому виборі належить Барбарі Брокколі, незмінному продюсеру "бондіани" та режисеру останньої стрічки про шпигуна "на службі Її величності" Марка Форстера.
– Чому новий фільм називається саме "Квант Милосердя", якщо вже на перших хвилинах картини Джеймс Бонд без будь-якого жалю вбиває мало не десяток людей?
Ольга Куриленко: Вся справа у неточності перекладу. Назву цієї картини було б доречніше перекласти як "Квант утіхи".
Барбара Брокколі: Назва відображає основну ідею, яка полягає в тому, що Бонд шукає розради і намагається знайти внутрішній спокій. Спочатку він емоційно дуже пригнічений, і відправляється на пошуки людей, які винні в смерті його коханої. А що стосується жорстокості перших сцен, то в них Бонд не полює на грабіжників, а скоріше навпаки – намагається відірватися від погоні. Тож не можна сказати, що він цілеспрямовано і жорстоко всіх вбиває.
Марк Форстер: Коли ви подивитеся весь фільм, і сцени складуться у повноцінну картину, тоді зрозумієте, наскільки точно назва відображає задум стрічки, і що в ній є місце й милосердю, і втісі.
– Як виникла ідея зробити Джеймса Бонда вигнанцем, посилити його самотність, і навіть протиставити своїм колегам?
Деніел Крейг: У фільмах про Джеймса Бонда ми, як і раніше відштовхувалися від того, що було закладено в творах Яна Флемінга. Ми намагалися показати серйозний внутрішній конфлікт агента 007 із самим собою. Не тільки в тому, яке життя він веде, але й у тому, чим він займається на своїй роботі.
Ми намагалися розвивати ці проблем так, щоб Бонд зміг з часом зрозуміти для себе, кому він може довіряти і хто його справжній друг. Для нього це дуже особисте і дуже важливе питання. Тут відбувається боротьба на особистісному рівні, всередині нього самого. Під кінець стрічки він, звичайно, все зрозуміє і вирішить для себе, де знаходиться, яке його місце в житті і в роботі. Повинен сказати, що зараз, коли ми дивимося "Квант милосердя", ми розуміємо, що у нас це вийшло.
– Барбаро, у свій час, до "бондіани", Марк Фостер зняв зовсім різні за жанрами картини "Бал монстрів" і "Чарівну країну". Чому ви вирішили, що саме йому вдасться зняти якісний фільм про Бонда? Що сказав вам Марк, коли ви запропонували йому стати режисером?
Барбара Брокколі: Мені подобаються фільми Марка. Думаю, він відмінний режисер, який вміє розповідати на екрані свої історії. Марк може працювати в різних жанрах і не боїться братися за щось нове. Моя робота полягала в тому, щоб умовити його зайнятися "Квантом милосердя", переконати його, що це справжнє випробування, проект, над яким йому сподобається працювати.
Марк Форстер: І я поставив Барбарі те ж питання: "Чому я?". Однак, коли зустрівся з нею, а потім з Деніелом, зрозумів, цього разу персонаж став багатограннішим і цікавішим. Джеймс, наприклад, мав стати більш емоційним. Це був уже справжній виклик, і зробило проект ще привабливішим для мене. Більш того, мені давно було цікаво попрацювати над бойовиками, і гріх було відмовлятися від такої можливості. Я дуже вдячний Барбарі за цю пропозицію.
– 40 років "бондіана" була еталоном пригодницького кіно, але після виходу "Казино Рояль" її стали порівнювати з іншими стрічками жанру – тим же Борном, наприклад, – і оцінювати досить прискіпливо. Як ви до цього ставитеся?
Барбара Брокколі: Завдяки тому, що це вже 22-й фільм "бондіани", ми маємо можливість порівнювати картини і усередині своєї власної франшизи. Що стосується "Казино Рояль", то з ним ми повернулися до оригінального стилю, який був ще у "З Росії з любов'ю".
Деніел Крейг: Коли ви подивитеся "Квант милосердя" більше таких питань не виникне.
– Деніеле, в одному з інтерв'ю ви сказали, що знімаючись в "Казино Рояль", вам доводилось долали в собі страх висоти. Що нового ви відкрили у собі цього разу?
Деніел Крейг: Важко сказати, мені довелося дуже багато працювати фізично… навіть не знаю як це передати...
Марк Форстер: Деніел гарний актор. Знаєте, іноді людей його професії на трюки доводиться просто-таки виштовхувати, а з ним таких проблем не виникало. Мені взагалі пощастило з акторами, вони всі із задоволенням працювали, в тому числі і фізично, що дозволило нам зробити дуже багато якісних трюків, які, я сподіваюся, глядачі оцінять.
– А який трюк був для вас найцікавішим?
Деніел Крейг: Найскладнішим був трюк з вільним падінням. Це відбувається у сцені, де ми з Ольгою вистрибували з літака. Знімати в живу було дуже небезпечно, тому довелося використовувати аеродинамічну трубу, яка імітує вертикальне падіння зі швидкістю 270 км/г. Довелося чимало потренуватися.
– На зйомках "Кванта милосердя" одного разу постраждав актор. Вас спіткала така ж участь, ви зламали руку?
Деніел Крейг: На щастя, той актор вже поправляється. А що стосується моєї руки, то у мене, дійсно, теж була травма і нещодавно мені зробили операцію на плечі. Тож найближчими місяцями я, на щастя для себе, не зможу зніматися у фільмах про Бонда. І я за це дуже вдячний (сміється).
