Стрічка під назвою "Україна. Становлення нації" викликала неоднозначні відгуки
Польський режисер Єжи Гофман після Донецька та Житомира відвідав Одесу, де представив свій документальний фільм "Україна. Становлення нації".
Метр польського кінематографу, що зняв знамениту кінострічку "Вогнем і мечем", прибув до Одеси в неділю, 26 жовтня. Цього дня він презентував перші дві частини чотирьохсерійного фільму – "Від Русі до України" та "Україна або Малоросія?"
Показ був приурочений до V Міжнародного кінофестивалю екранних мистецтв "Кінотур". На створення фільму Гофмана надихнула книга екс-президента України Леоніда Кучми "Україна - не Росія". У понеділок, 27 жовтня, відбулася прем'єра ще двох серій історичної кінострічки: "Навіки разом" і "Незалежність".
Однак, проти фільму виступили одеські активісти організації "За Україну, Росію і Білорусь" (ЗУБР) і Партія Регіонів. Вони назвали Гоффмана нацистом, який некоректно трактує українську історію. "Ця картина спрямована на протистояння між українським і російським народами і є фашистською пропагандою", - заявив член ЗУБР Дмитро Пошехонцев.
Сам Єжи Гофман зазначив, що не хотів займати будь-якої політичної позиції і спирався на історичні факти. "Я заглибився в читання різноманітних джерел, відправився в цікаву подорож крізь століття. Звичайно, очевидно, що кожна людина з подорожі привозить свої враження – я постарався поділитися своїми", – повідомив польський режисер.
Регіоналка Ніна Кочановская назвала фільм Гофмана брехнею: "Ви говорили, що Росія поневолила і вбивала українців, це все брехня, ми були єдиною нацією. Ваш фільм для нас – це чистої води фашизм". На що Гофман відповів: "Я не менше вас люблю Росію, у свій час закінчив ВДІК. Хоча і в Сибіру встиг побувати. Так от, після цього я не сварю саму Росію, а лише ту систему, що там панувала".
Після презентації фільму в Одесі поляк відповів на запитання одеських глядачів і журналістів. Зокрема, режисера спитали, що спонукало його зняти такий фільм. "Коли я знімав картину "Вогнем і мечем", я добре вивчив епоху козацтва, і мені стало цікаво, що ж було раніше – так я почав вивчати Київську Русь. Потім мені стало цікаво дослідити усю хронологію становлення вашого народу. Дуже вплинула на мене монографія Леоніда Кучми "Україна – не Росія", – розповів кінотворець.
Він додав, що під час зйомок стрічки "Вогнем і мечем", йому говорили – "не знімай, тобі гірше буде, ти кинеш яблуко розбрату між українцями і поляками". "Коли Богдан Ступка вирішив зніматися в моєму фільмі, його називали зрадником і проституткою. Але, коли подивилися фільм, думка змінилася, і багато хто потім мені дякував", – зазначив польський режисер.
Також глядачі поцікавилися, як Єжи Гофман ставиться до УПА. "Для мене особисто – це велика драма і в той же час епоха, сповнена героїзму", – відповів він.
Тим часом, професор Одеського національного політехнічного університету, завідувач кафедри історії та етнографії Григорій Гончарук, заявив, що за такий "блискучий фільм про Україну" Єжи Гофман заслуговує на звання Почесного громадянина Одеси. Крім того, на його переконання, слід розглянути можливість присвоєння польському кінематографісту звання Героя України. Начальник управління культури і мистецтв Роман Бродавко висловив думку, що фільм Єжи Гофмана повинен бути у кожній українській школі і сприяти процесу отримання знань про історію рідної держави.
Фільм починається із оприлюднення результатів опитування: чи підтвердили б українці Акт проголошення незалежності країни, якщо б Всеукраїнський референдум проходив сьогодні, а не в 1991 році? Львів'яни на це відповіли, що щасливі, що дожили до того дня, коли Україна стала незалежною, харків'яни говорили, що, мовляв, не знають такої держави, а одесити, що незалежність – це лише слово.
Для того, щоб фільм зберігав історичну достовірність, Гофман використовував першоджерела і консультуватися з українськими істориками.
Нагадаємо, прем’єра фільму вже відбулася в Донецьку та Житомирі. Стрічку двічі демонстрували на закритих показах в Україні і один раз на фестивалі в Польщі. Крім того, фільмом зацікавилися Канада, США, Франція і Німеччина.
За матеріалами korrespondent.net
