В інтерв'ю популярної співачки її ставлення до грошей, музичної кар'єри та відомості
Lama вже не тільки українська співачка, відома всім і кожному своїм хітом "Моє серце", але і світова знаменитість – після отримання нагороди MTV Europe Music Awards 2007 в номінації "Найкращий український виконавець".
Зараз зірка завантажена концертами, пропозиціями взяти участь "то тут, то там" і готує до випуску англомовний альбом. В інтерв'ю для prostobank.ua
Яке місце в твоєму житті займають гроші?
Якби весь час думала лише про гроші, точно нічого в житті не досягла б. Все-таки, переконуюсь на особистому досвіді, що потрібно просто займатися власною справою. Бути на своєму місці – як ми, наприклад, займались нашим проектом цілий час, записували пісні. Дуже довго це взагалі не приносило грошей. Творили класні композиції, отримували від того кайф, а потім, після тривалого часу, це почало давати прибуток.
Для реалізації творчих здібностей як раз і потрібно багато засобів.
Можу розповісти, як це було у нас, коли почала займатись кар'єрою, – в мене взагалі порожні кишені були. Моя сім'я абсолютно незаможня – звичайні артисти гуцульського ансамблю пісні і танцю, звичайна зарплатня. Я там якийсь час також працювала – в хорі. І там же із однією дівчиною вигадала гурт "Магія". Потім ми познайомились з моїм майбутнім чоловіком – Віталиком Телезіним. Він також не був тоді ні продюсером, ні знаменитістю. Він працював технічним директором на радіо в Івано-Франківську і ді-джеєм в ефірі, паралельно робив музику для місцевих артистів. Він розбирався в технічних моментах, і завдяки йому "Магія" існувала на хорошому рівні. А потім, колі Віталіка запросили працювати в київській студії, він вже почав заробляти.
У Києві справи пішли швидше порівняно з Івано-Франківськом?
Коли я переїхала, то більше розвивалась, ніж заробляла. Ми зіштовхнулись з проблемою, що нам не було кому писати тексти. І тут почала їх писати я, а музику – Віталик, те, що заробляли, ми стали вкладати у Lama.
Коли відбувся перелом, після якого матеріальне становище враз покращилось?
Матеріальне становище поліпшилось щойно зараз. Lama вже реально приносить прибутки. А як проект ми існуєм на ринку повних два роки. Після пісні "Моє серце" вже послідували концерти, все поступово – тому що проект не був задуманий для заробітку. Тому було потрібно, щоб пройшов деякий час, перш ніж всі почують і почнуть замовляти.
Але ж пісні ви записуєте не лише два роки?
Так, "Магія" появилась ще у 95-му, ми проіснували роки три, після цього настав переломний момент – переїзд у Київ. І там ми потратили років із п'ять, щоб написати пісні відразу на два альбоми.
Перший кліп на пісню "Мені так треба", де ти ходиш по Берліну з манекеном – це ж недешево…
Це не були якісь нереальні гроші, все було мінімально – два режисера, я з Віталиком, гример з нами був… Не буду казати, скільки коштував кліп, але точно не менше $20,000. Це були наші зароблені гроші, і ми їх вирішили потратити на відео, тому що це і є інвестиції в розвиток проекту.
Як ти вважаєш, скільки грошей потрібно, щоб прожити в Україні протягом місяця звичайній людині?
Ой, страшно сказати, якщо чесно… Тут не знаєш скільки тобі самому треба – вічно їх бракує. Звичайній людині, що працює на заводі? Залежно від її потреб… Я гадаю, п'ять тисяч гривень, десь так. Хоча ні! Що це я таке кажу – п'ять тисяч гривень! На місяць – доларів принаймні дві тисячі. Це так, мінімум.
Людині, яка працює на заводі?
Так, на заводі чи десь у школі. Я так суджу по своїм батькам, які працюють у філармонії, і коли вони починають ремонти робити у себе в квартирі… Якби ще замало не виявилось! Тисяча доларів – це так, собаче життя.
Де заробила свої перші гроші?
Я їх заробила в гуцульському ансамблі пісні й танцю, куди пішла після закінчення музучилища, до батьків. Зарплатню я віддавала повністю їм, завжди допомагала, такий ось "общак" був.
На що ти в дитинстві складала гроші, пам'ятаєш?
Може, це, звичайно, і дивно, але я ні на що ніколи не збирала, взагалі якось про гроші і не думала. Абсолютно. Я не мала бажання щось купити. Може, через музичну школу – по вісім годин на день мусила грати. Мрії були тільки духовні.
Невже ти не мала скарбнички?!
Ми мешкали всі разом – бабця, дідусь, брат мого тата, я з батьками, собака і кіт у двокімнатній квартирі – "хрущьовці", такий собі вагончик. Всі працювали, в мене було все. Я не була обділена лялькою, наприклад. Ось 95-ий і 96-ий, коли була інфляція, і реально був голод, я пам'ятаю – ми вдома пекли хліб, не було що їсти. Люди бачили, що я відома, нібито, зірка, гадали, що купаюсь в грошах, а я голодними очима на м'ясо дивилась.
Яка твоя найдорожча покупка?
Якщо брати з речей, то це наш джип Toyota Land Cruiser, якого ми називаєм "Бобик". Найдорожче ж – це кліпи.
На що тобі подобається витрачати гроші?
Напевно, одяг і взуття. Якщо це – щось гарне, то ми не шкодуємо грошей. За все якісне, що є в нашому житті, я готова платити. Але без фанатизму – в Україні все невиправдано дороге, інколи річ, що коштує в Німеччині доларів сто, тут потягне на п'ятсот. Коли я буваю за кордоном, то купую там – навмисно за речима, звичайно, не їжджу. Подобається тратитись на косметолога, тому що це необхідно та корисно.
Ходиш у звичайні магазини?
В мене є стиліст, моя хороша подруга Саша Рязанцева – вона прекрасно знає, що мені підходить і що подобається. Мені ніколи цим займатись. Ми заходимо в магазини, де якісний одяг і біжутерія, продукти купляємо в супермаркетах, інколи – на Печерському ринку. Люди рідко пристають, тому що вони навряд чи очікують тебе там побачити. Просто потрібно йти впевнено, а то багато хто з наших знаменитостей починають виділятись – охоронці з двох сторін йдуть, вони від всіх шарахаються.
Борис Гребенщіков якось сказав: якщо популярність вкрай почне йому заважате, він збриє бороду і зніме окуляри...
Абсолютно точно – доки я не наклею камінець між брів, мене ніхто за солістку Lama не прийме! Ну, так – можуть подумати, що просто схожа! Це дуже зручно.
